Життя лондонської "труби"

Кореспонденти BBC Future вирішили дізнатись про таємниці найстарішої підземки світу.

Лондонське метро (мешканці британської столиці називають його the Tube – "труба". – Ред.) – головна транспортна мережа столиці Британії вже більше 150 років.

Невід'ємна частина життя міста, один з її символів, лондонська "труба" відкрилася у 1863 році.

За майже роки існування вона перетворилася на величезну артерію міста. Сьогодні поїзда метрополітену проїжджають 76,2 мільйонів кілометрів та перевозять майже 1,265 мільярдів пасажирів щорічно.

Найбільш завантажена станція метро – Ватерлоо – щорічно бачить 89,4 мільйона пасажирів. Це більш ніж в десять разів перевищує населення британської столиці.

Ця транспортна мережа потребує титанічної праці – будівництво, ремонт, щоденна підтримка та керування. Водії метрополітену займають першу ланку серед його працівників, адже саме вони відповідають за безпеку одного мільярда поїздок на рік.

Що саме робить водій метро? Як виглядає звичайний робочий день? Щоб з'ясувати це, ми переконали корпорацію Transport for London (TfL) зробити дещо незвичайне – прикріпити одну портативну камеру на центральне скло водійської кабіни, а іншу – на одяг самого водія. З камерами він проїхав уздовж всієї лінії Пікаділлі – від Хітроу до Кокфостерс. А це - 71 кілометр, 53 станції та півтори години подорожі.

Якщо ми звикли вважати, що керування літаком стало настільки комп'ютеризованим, що він майже літає сам, то функції водія метрополітену значно менш автоматизовані. На панелі керування є так звана "ручка небіжчика", яку треба постійно натискати, поки поїзд рухається.

Якщо під час руху поїзда вона протягом 60 секунд не знаходитиметься під тиском, якщо, наприклад, водій став недієздатним, то миттєво спрацьовує сигналізація, а ще через дві хвилини - активується система контролю.

Швидкість руху також контролює водій. І він має бути дуже уважним, аби не перевищити швидкість. Максимальна на лінії Пікаділлі – 72 кілометра на годину.

Максимальна швидкість поступово знижується ближче до кінця лінії і становить всього 16 кілометрів на годину на останньому відрізку шляху.

Гальмування перед платформою станції вимагає досвіду та тренування, адже на кожній окремій лінії водій має точно знати, де починати натискати на гальмо. Спеціальний знак наприкінці кожної платформи допомагає виконати зупинку з ювелірною точністю.

Поїзд має дві системи гальмування. А двигун охолоджується за допомогою системи резисторів, захищених вентиляторами.

Двері вагонів поїзду працюють не так, як наприклад, двері ліфту, які чутливі до перешкод і автоматично відкриваються, якщо щось потрапить між ними. Неосвічені пасажири часто дивуються, наскільки міцно зачиняються двері вагону метро, навіть якщо сумка або рюкзак потраплять між ними.

Але ця система не повністю автоматична. На кожній зупинці водій за допомогою системи відео-стеження CCTV та дзеркал на платформі перевіряє безпечність зачинення дверей. Коли зачиняються, відкрити неможливо, хоча вони можуть трохи "піддатися", якщо між ними потрапить предмет.

Численні оголошення "обережно, двері зачиняються" та різні сигнали гарантують безпечну посадку у поїзд.

Це виснажлива робота. Тому водіям дозволено працювати без перерви не більше чотирьох годин п'ятнадцяті хвилин.

<italic>Ця історія – частина проекту <bold><link type="page"><caption> BBC Britain</caption><url href="http://www.bbc.com/britain" platform="highweb"/></link></bold> – серії країнознавчих статей про Велику Британію. Читачі за межами Об'єднаного Королівства можуть прочитати їх на сторінці Britain, а також на наших сторінках у <bold><link type="page"><caption> Facebook</caption><url href="https://www.facebook.com/BBCBritain" platform="highweb"/></link></bold> та <bold><link type="page"><caption> Twitter</caption><url href="https://twitter.com/bbc_britain" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20150617-what-does-a-tube-driver-actually-do" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>