У Польщі політик знищив пам'ятник УПА і тризуб. "Ганебна поведінка маргіналів" - каже Україна

Лідер польської ультраправої партії "Конфедерація Корони Польської" Ґжеґож Браун розтрощив памʼятник і місце поховання вояків УПА, які загинули в боротьбі з НКВС у 1946 році. Пам'ятник розташований неподалік кордону з Україною.

МЗС України вже засудила цей акт вандалізму, а правоохоронці розслідують справу "за образу української національної групи".

В останніх парламентських виборах 2023 року "Конфедерація Корони Польської" йшла у складі ультраправої коаліції "Конфедерація свободи й незалежності" – разом вони отримали 7,16% голосів виборців і 18 мандатів в Сеймі. Наразі Браун є депутатом Європарламенту, а в польському парламенті залишаються троє представників його партії.

На президентських виборах у Польщі 2025 року Ґжеґож Браун посів 4-те місце в першому турі, набравши 6,34% голосів (за нього проголосували понад 1,2 млн виборців).

Браун та його прибічники послідовно переконують, що війна Росії проти України - "це не наша війна", закликають припинити будь-яку військову допомогу Києву, а для українців у Польщі хочуть запровадити так звану "антибандерівську лоялку", якою кожен громадянин України (а також громадянин Польщі українського походження або людина, яка має зв'язки з Україною) мав би засвідчити, що "не підтримує Бандеру та УПА".

Браун проти українського пам'ятника

Монумент у селищі Білосток, що неподалік прикордонного міста Грубешів, вже неодноразово ставав об'єктом вандалізму.

На відео, яке Браун сам опублікував на платформі X, політик показав, як важким інструментом, схожим на колун або сокиру, раз за разом вдаряє по камʼяному обеліску, на якому викарбувані імена 41 бійця УПА та українській тризуб. На кадрах є й інший чоловік, який також нищить памʼятник.

"Цю справу слід було вирішити вже в перший день після виявлення цієї, до речі, анонімної самовільної споруди, і зробити це могли б звичайні служби, зовсім не обов'язково спеціальні", – каже він на відео.

За словами Брауна, цей обеліск нібито "ображає пам'ять жертв" Волинської трагедії та "прославляє нацизм і бандеризм".

"Бандеризму" як ідеологічного напряму не існує – це вигадане пропагандистське гасло, яке поєднує слова Бандера і нацизм.

Крім того, політик заявив, що мешканці селища нібито бояться самі прибрати цей памʼятник.

"Бояться, що їм можуть підпалити майно", – нібито таку відповідь від одного з жителів почув Браун.

Перший пам'ятник УПА на цьому місці, за даними польських медіа, встановили наприкінці 90-х років. У 2019 році на могилі встановили великий гранітний камінь із вигравіюваним гербом України, під яким розміщено напис і дані про похованих осіб.

Водночас – і, ймовірно, саме до цього апелював Браун – Люблінське воєводське управління пояснювало, що могила членів УПА не внесена до реєстру військових могил і кладовищ, який веде воєвода.

Як повідомляють польські медіа, районна прокуратура в Грубешові вже відкрила провадження у цій справі, і воно стосується "образи української національної групи шляхом пошкодження місця поховання осіб, які загинули в боротьбі зі співробітниками НКВС".

Наразі, як повідомили в прокураторі, встановлено, що в неділю невідомі особи "з огляду на національність загиблих" знищили герб і написи, викарбувані на монументі. За це загрожує до 5 років позбавлення волі.

"Ми не воюємо з мертвими" - реакція України

"Політичні маргінали в Польщі не придумали нічого кращого, ніж воювати з могилами. У час, коли йде реальна війна, яка становить к екзистенційну загрозу і для України, і для Польщі", – заявили у МЗС України в коментарі BBC News Україна.

"Це ганебна та аморальна поведінка, яка не може викликати нічого крім сорому і засудження у будь-якої нормальної людини", – додали там.

МЗС очікує від польських органів "належної правової оцінки цих дій, відновлення пошкодженої могили, а також інших місць української пам'яті у Польщі та недопущення подібних випадків у майбутньому".

Дипломати також додають, що Україна послідовно виступає за однаковий принцип по обидва боки кордону: українські місця пам'яті в Польщі та польські місця пам'яті в Україні мають бути захищеними.

"Ніхто не має права перетворювати пам'ять і пошану до померлих на циркову виставу для досягнення своїх політичних цілей. Як говорить польське прислівʼя: "Як немає чим привернути увагу, то треба зробити виставу", – підсумували в МЗС.

Не перший напад

Цей памʼятник воїнам УПА у Білостоку вже неодноразово зазнавав нападів вандалів. Лише кілька тижнів тому його розмалювали фарбою з балончика, а також зрізали арку, що прикрашала пам'ятник.

"Чи могли б ви уявити схожу ситуацію в Україні? – питає український історик Володимир Бірчак. – Думаю, що ні. Україна завжди толерантно ставилась і ставиться до пам'яті. Ми не воюємо із мертвими".

У своєму дописі у фейсбуку Бірчак нагадав, що саме за такі дії – наругу над українськими могилами у Польщі – Україна призупиняла видачу дозволів на ексгумацію жертв Волинської трагедії польській стороні.

"Тоді обіцяли всі. Навіть Президент Анджей Дуда кілька разів обіцяв особисто, що могили і пам'ятники відновлять. Минуло 10 років. Жодного, повторюю жодного пам'ятника і могили не відновили", – наголосив Бірчак.

Після того як у 2017 році Український інститут національної пам'яті запровадив мораторій на ексгумацію, польський політикум послідовно використовував цю заборону з боку Києва як аргумент у суперечці щодо Волинської трагедії, тим самим будуючи собі підтримку серед правих і ультраправих виборців.

Утім у листопаді 2024 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна не перешкоджатиме ексгумації. Вже минулоріч на заході України відновилися пошукові роботи на місцях масових вбивств.

"Натомість поляки продовжують розкопки, а українцям зі скрипом за рік – видали лише один дозвіл", – додав Бірчак.

1 вересня стало відомо про те, що Польща видала дозвіл на проведення Україною пошукових робіт на території села Ласків на Холмщині (схід Польщі) у місці ймовірного поховання українців, загиблих в етнічних чистках у березні 1944 року. Про це повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

У березні 1944 року підрозділи польського підпілля, зокрема Армії Крайової та Батальйонів хлопських (що складалися переважно з селян), здійснили напади на українські села Холмщини. В ході цієї операції, за даними УІНП, вбито від 1500 до 2000 українців.