Фільм "Дау" отримав нагороду Венеційського кінофестивалю. Чому Україна виступила проти нього?

Декорації фільму ДАУ

Автор фото, Phenomen Films

Підпис до фото, Для зйомок "Дау" в Харкові були побудовані грандіозні декорації. В 2011 році вони були зруйновані
    • Author, Відділ новин
    • Role, ВВС News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 5 хв

Кінорежисер Ілля Хржановський 12 вересня, в останній день Венеційського міжнародного кінофестивалю, отримав приз "Срібний лев" у номінації "найкращий режисер" за знятий багато років тому артпроект "Дау" (DAU). Українська влада публічно називала цей фільм "культурним інструментом Росії як країни-агресора".

Уродженець Москви Хржановський, оголошений російською владою "іноземним агентом", заявив, що присвячує свою нагороду мешканцям Харкова. Саме в цьому місті, яке зараз перебуває під щоденними атаками РФ, протягом 2008-2011 років відбувалась частина знімального процесу "Дау".

Хржановський заявляє, що його фільм не має стосунку до РФ, а сам він відмовився від російського громадянства.

"Я не є громадянином Російської Федерації. Я громадянин Німеччини, Великої Британії та Ізраїлю. Я відмовився від російського громадянства на знак протесту проти державної політики Російської Федерації та її війни проти України", - сказано в його публічній заяві.

Однак українське видання "Слідство.Інфо" вказує, що згідно із російськими реєстрами, зокрема міністерства внутрішніх справ, режисер досі має чинний паспорт громадянина РФ.

До квітня 2026 року Хржановський був зареєстрований у Москві як підприємець, що займається діяльністю у сфері сценічного мистецтва. Підставою для реєстрації приватного підприємництва стало громадянство РФ.

Протест України

Ще в серпні, коли стало відомо про включення "Дау" до офіційної програми Венеційського кінофестивалю, українські міністерства культури і закордонних справ виразили протест.

В спільній заяві міністерств фільм фактично називається "культурним інструментом держави-агресора" і тому включення його до програми міжнародного кінофестивалю "викликає глибоке занепокоєння".

"У час, коли Росія продовжує загарбницьку війну проти України, систематично руйнуючи наші міста, культурну спадщину та національну ідентичність, надання однієї з найпрестижніших культурних платформ проєкту, пов'язаному з російською державою та її мережами впливу, надсилає вкрай тривожний сигнал", - сказано в заяві.

"Кожна престижна платформа, що приймає проєкт, профінансований Кремлем, стає для Москви своєрідним тестом — наскільки далеко міжнародні інституції готові толерувати злочини Росії та що саме вони готові називати "нейтральним", поки триває загарбницька війна проти України".

Основні претензії української влади полягають в тому, що створення проєкту "Дау" фінансував зокрема російський бізнесмен Сергій Адоньєв, який перебуває під санкціями США та України та "має підтверджені зв'язки з режимом Путіна".

Ілля Хржановський з нагородою на Венеційському кінофестивалі

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Режисер Хржановський з нагородою на Венеційському кінофестивалі

Крім того, виконавець головної ролі у фільмі Теодор Курентзис прийняв російське громадянство, надане Путіним, і розвивав свою музичну кар'єру завдяки фінансуванню з боку підсанкційних російських державних банків та державних культурних інституцій.

"Ці зв'язки вже призвели до того, що низка європейських культурних інституцій скасувала його виступи та припинила співпрацю з ним", - сказано в заяві мінкульту та МЗС.

Обурення української влади також викликало те, що український Харків, де відбувались зйомки, показаний в фільмі "виключно крізь радянську оптику, без урахування його власної історії та ідентичності".

МЗС і Мінкульт закликали авторитетні міжнародні культурні платформи здійснювати "належну перевірку", щоб "культурні інструменти держави, яка продовжує вести загарбницьку війну проти України, не легітимізувалися під прикриттям принципу свободи мистецтва".

Що відповів Хржановський

Пропустити Подкаст і продовжити
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Режисер наголошує на тому, що фільм "Дау" представляв на Венеційському кінофестивалі не Росію, а Німеччину. Він був створений у копродукції з Францією та Швецією, а фінансування здійснювалося європейськими телеканалами та кіноінституціями.

Хржановський заявив, що "Дау" протягом останніх 7 років не отримував фінансування ані від російської держави, ані від російських державних інституцій, ані від компаній, пов'язаних із російською державою, ані від приватних інвесторів, які сьогодні проживають у Росії. Фільм був завершений без російського фінансування, запевняє він.

Що стосується фінансування з боку російського бізнесмена Сергія Адоньєва, то він, за словами Хржановського, фінансував широкий художній проєкт DAU з 2008 по 2019 рік. У 2019 році його фінансування повністю припинилося, і відтоді він не має фінансових відносин із проєктом.

У період участі в проєкті Адоньєв не перебував під санкціями, запровадженими щодо нього значно пізніше.

За даними ВВС, станом на 2019 років загальний бюджет проєкту "Дау" міг становити 70 млн доларів, а основним інвестором був саме бізнесмен Сергій Адоньєв.

Крім того, фінансування проєкту в 2011 році забезпечували міністерства культури Росії і України, які виділили сумарно близько 1,6 млн доларів.

Кадр з фільму ДАУ

Автор фото, Phenomen Films

Підпис до фото, Фільм "Дау" ще під час зймок викликав низку скандалів і конфліктів

Що стосується претензій до відображення "радянської ідентичності Харкова" в фільмі, то Хржановський відкидає це.

За його словами, проєкт "Дау" не стверджує російський суверенітет над Харковом, не представляє сучасний Харків російським і не заперечує українську ідентичність. Зображення радянського періоду не означає схвалення радянської імперської системи, наголошує режисер.

"Харків — українське місто, яке сьогодні регулярно зазнає російських атак. Я розділяю біль харків'ян і всіх українців — друзів, співробітників, пересічних людей — через смерті й руйнування, спричинені війною", - заявив він.

Що стосується позиції російського диригента та актора грецького походження Теодора Курентзиса, то Хржановський звертає увагу, що більшість зйомок за його участю відбувалася у 2008–2011 роках, коли він був ще не мав російського громадянства.

Його він отримав пізніше, у 2014 році.

Режисер визнає, що Курентзис ніколи публічно не засуджував російську агресію проти України і загалом не висловлював свою позицію щодо цього. Однак вважає це його особистим питанням і його особистою відповідальністю.

У підсумку Хржановський закликає не сприймати його твір як "російський культурний інструмент".

"DAU не є інструментом російської державної культурної політики. Це художнє висловлювання про природу тоталітарного зла...DAU не представляє сучасну Росію, не прагне її легітимізувати й не може слугувати виправданням політичної системи, відповідальної за війну проти України", - наголошує режисер.

Про що фільм "Дау"

Фільм і загалом весь арт-проєкт "Дау" розповідає про життя радянського фізика, Нобелівського лауреата Лева Ландау та його колег.

Він знімався і монтувався понад 15 років. Для зйомок у Харкові було збудовано величезні декорації, у проекті брали участь тисячі людей. Серед них українські політики Михайло Добкін і Нестор Шуфрич.

Спочатку зі знятого за кілька років матеріалу було змонтовано 13 різних фільмів, але для фестивальних показів Хржановський змонтував одну чотиригодинну версію.

Первинним поштовхом до "Дау" стали спогади вдови Ландау Конкордії (Кори) Дробанцевої, опубліковані 1999 року.

Вважають, що Хржановського захопило поєднання геніальності і сексуального експериментування - подружжя Ландау уклали цілком екстремальний для радянської реальності "пакт вільного кохання".

До написання сценарію фільму залучили письменника Володимира Сорокіна. Знявши якісь сцени в Москві і Петербурзі, знімальна група перемістилася до Харкова, де поступово склався і головний герой стрічки - зовсім не Ландау, а Інститут.

Інститут як модель суспільства і модель країни у певну епоху.

2011 року, після закінчення зйомок, Інститут урочисто зруйнували, і на його уламках влаштували грандіозну вечірку - з цілком сучасною, не з радянського ретро, музикою.