Як "найкраща ППО в Росії" пропустила удар по Москві

Кришка нафтового резервуара, підкинута в небо вибухом, стала яскравим символом нальоту українських дронів на Москву. Хоча небагато безпілотників змогли долетіти до цілі - НПЗ у Капотні - та вразити її, однак дим від пожеж над столицею Росії викликав великий резонанс.

Москва, як стверджують багато блогерів і експертів, є одним із найбільш захищених місць у Росії. До неї стягнули велику кількість систем протиповітряної оборони.

Тому удар, який досяг цілі - нафтопереробного заводу - в такому захищеному місці викликав критику у деяких проросійських блогерів. Канали з великою кількістю підписників або не критикували роботу ППО, або видаляли свої публікації, але в менших критики вистачало.

"Учора і сьогодні безпілотники знову долетіли до Москви і Підмосков'я. Разом із ними повернулося і головне питання про те, де обіцяна непроникна система ППО столиці держави, яка п'ятий рік втягнута у найбільший військовий конфлікт у Європі?" - пише канал "Кремлевская матрешка".

Оцінити якість ППО Москви непросто. Скільки саме безпілотників було запущено по Москві, невідомо. Міністерство оборони Росії в четвер вранці заявило, що за добу над територією Росії, в яку вони включають і анексований Крим, збили 992 дрони і чотири крилаті ракети.

Мер Москви Сергій Собянін сказав, що станом на 9:40 ранку 18 червня на підльоті до міста збили 194 безпілотники.

"Дійсно, дронові атаки тривають. Вживаються відповідні заходи щодо ліквідації наслідків. Високі показники систем ППО, попри все", - так прокоментував наслідки нальоту речник російського президента Дмитро Пєсков.

Скільки саме безпілотників долетіло до цілі, теж невідомо. Судити про це за стовпами диму, що підіймалися над Москвою, не можна, тому що в один і той самий об'єкт могли влучити кілька дронів.

Генштаб ЗСУ повідомив, що внаслідок нальоту на НПЗ утворилося "щонайменше п'ять точок горіння": "За попередньою геолокацією горять комбінована установка переробки нафти, установки вторинної переробки та резервуарний парк".

На кадрах нальоту, знятих очевидцями, видно безпілотники, які після ураження ракетою падають і вибухають на землі. Деякі очевидці на відео казали, що чули до 15 вибухів на заводі.

Нарешті, версія, згідно з якою резервуар із кришкою, що злетіла в небо, міг вибухнути через ракету ППО, яка помилково влучила в нього, набирає популярності серед коментаторів.

ППО Москви

У коментарях і новинних повідомленнях про наліт найчастіше йдеться, що НПЗ у Капотні досягли "кілька" дронів. Це слово не позначає точну кількість, але в розмовній мові його часто використовують для позначення від одного до 10.

І якщо ППО Москви справді збила 192 дрони, а до цілі прорвалися навіть 10, то цей показник і справді можна вважати високим.

Українська протиповітряна оборона, за оцінками українських військових, перехоплює близько 90% цілей, а щодо дальніх безпілотників цей показник досягає 92%. Це вважається хорошим результатом.

Такий результат можна досягти, наприклад, високою концентрацією засобів протиповітряної оборони, які є в Москві та Московській області.

Москва традиційно вважалася найбільш захищеним місцем від атак з повітря. Це стосувалося ударів міжконтинентальних балістичних ракет (наскільки від них взагалі можна захиститися), крилатих ракет і звичайних бойових літаків.

Однак дрони є по суті легкомоторним літаком, який повільно летить на невеликій висоті - кілька десятків метрів - і не дуже добре помітний на радарі. Виявити його непросто, збити теж складно: він перебуває в зоні дії систем ППО лише короткий час.

Тому дуже важливо вчасно помітити дрон, відстежити напрямок його польоту і попередити засоби перехоплення про те, що він скоро з'явиться в зоні їхньої дії.

За час війни з Україною навколо Москви створили позиції ЗРК ближнього радіуса дії - такі як "Тор" або "Панцир". Крім того, з дронами борються за допомогою стрілецької зброї та переносних зенітних комплексів.

Окрім них, з дронами можна боротися і авіацією - для цього добре підходять ударні та звичайні багатоцільові вертольоти. Але їх небезпечно використовувати поблизу наземних систем, оскільки існує велика ймовірність помилки - ураження "своїх".

Однак якою б насиченою не була протиповітряна оборона, кількість апаратів, які вона може перехопити, є обмеженою. Вона не може перевищувати кількість ракет у зенітних установках. Тому навіть теоретично можна розрахувати кількість безпілотників, які прорвуть ППО.

На практиці, судячи з кадрів, зроблених під час нальоту на Капотню, видно, що досить багато ракет, випущених по дронах, промахуються, що збільшує ймовірність прориву.

Тактика

Масоване застосування військової техніки - основа ударної тактики. Але Україна витрачає багато зусиль не лише на виробництво ударних дронів, а й на підготовку самих ударів.

Видання Politico опублікувало 19 червня, тобто наступного дня після нальоту на Капотню, великий матеріал, у якому розповіло про підготовку нальотів безпілотників на Росію.

У ньому йдеться, що українські військові намагаються в кожному нальоті використовувати різні засоби - безпілотники-камікадзе великої дальності, дрони-приманки та БПЛА ракетного типу, тобто по суті крилаті ракети.

Таку тактику використовують і росіяни, які разом із "шахедами" запускають крилаті та балістичні ракети - різнорідний склад засобів ураження важко перехопити.

ЗСУ застосовують для підготовки і проведення атак спеціальну систему управління "Призма", яка включає штучний інтелект, йдеться в матеріалі Politico. Вона збирає та аналізує оперативні дані, після чого з її допомогою планується черговий удар.

"Ми знаємо, як вони щодня і щогодини переміщують свої системи ППО та засоби радіоелектронної боротьби. Щоночі ми використовуємо різні маршрути польотів. Ми ніколи їх не повторюємо", - цитує видання українського офіцера з позивним "Вектор".

"Народне ППО"

Один із російських провоєнних блогерів - "репортер Філатов" - після нальоту написав гнівний пост, у якому розкритикував систему закупівель Міністерства оборони Росії.

"Усе, що летіло по Москві - "лайно і палки", які були відомі вже близько 2 років. Ці "лайно і палки" витрачають найкращі у світі ракети ППО за багато мільйонів, розряджають ППО і як результат - відео вище. Уже 3 роки всі, хто в темі, говорили про необхідність розвитку "малого ППО" з "лайна і палок", тобто такого, що відтворюється в гаражах", - йдеться в його публікації.

У Росії багато провоєнних блогерів критикують громіздку й неповоротку систему закупівель міноборони РФ, яка, за їхніми словами, занадто повільно реагує на дуже швидку зміну характеру війни з новими загрозами.

Російське керівництво насправді намагається проявляти гнучкість, створює нові для себе форми протиповітряної оборони - організовує мобільні вогневі групи, а наприкінці травня міноборони спробувало врегулювати механізм закупівлі систем ППО приватними підприємствами.

На кадрах нальоту на Капотню було видно й чутно роботу стрільців - дрони летіли до цілі під канонаду пострілів з автоматів і кулеметів. На одному з кадрів, імовірно, збитий безпілотник був уражений стрілецьким вогнем із землі.

Однак навіть якщо робота ППО стане ще ефективнішою, у випадку з Москвою це не зніме ту обставину, що дрони на останніх кілометрах до цілі летять над щільною міською забудовою.

Якщо безпілотник збивають і він не вибухає в повітрі, то він падає на землю, де може влучити в житловий будинок або, наприклад, торговий центр, як це сталося 18 червня. Тоді два дрони впали на ринок "Садовод" і торговий центр "Біла дача".

Щойно дрон долітає до великого міста, він уже виконує бойове завдання - навіть якщо його збивають, це, найімовірніше, буде знято на телефон і викладено в інтернет. І, щонайменше, психологічний ефект від атаки досягнуто.