Окупаційна влада РФ забудовує Херсонес. ЮНЕСКО внесла його до списку об'єктів спадщини в небезпеці

Руїни античного міста Херсонес біля морського узбережжя. Серед кам’яних фундаментів і залишків стародавніх споруд видно доріжки та кількох відвідувачів, а на задньому плані простягається море під ясним небом.

Автор фото, DeAgostini/Getty Images

Підпис до фото, У липні 2024 року Україна звернулася до ООН та ЮНЕСКО через руйнування в тимчасово окупованому Севастополі пам'ятки світового значення Херсонеса Таврійського. Архівне фото, 2013 рік
    • Author, Відділ новин
    • Role, BBC News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 4 хв

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вніс Херсонес в окупованому Росією Криму до списку об'єктів спадщини в небезпеці. "Значну втрату автентичності та цілісності" античного міста, як зазначили в організації, спричинилонове будівництво і пов'язані з ним масштабні археологічні розкопки.

Руїни Херсонеса, заснованого дорійськими греками у V столітті до нашої ери, вважаються однією з найважливіших археологічних пам'яток Північного Причорномор'я. ЮНЕСКО внесла античне місто до Списку всесвітньої спадщини у 2013 році, але не має доступу до нього відтоді, як Росія окупувала Крим у 2014 році.

23 липня організація оголосила його таким, що перебуває під загрозою, закликавши "всі сторони, які нині мають стосунок до стану збереження об'єкта, утриматися від будь-яких дій, що можуть завдати йому подальшої непоправної шкоди".

Рішення організації привітав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. У соцмережі X він написав, що обʼєкт "постійно зазнає загроз, пошкоджується та руйнується російською окупаційною владою".

Росія збудувала поблизу античного полісу музейно-храмовий комплекс "Новий Херсонес", який відкрили влітку 2024 року. Українські археологи стверджують, що під час його будівництва культурний шар грубо зносили бульдозерами, а нові споруди, зокрема амфітеатр, зведений на руїнах цитаделі, загрожують збереженню пам'ятки.

Усміхнені Берлусконі та Путін стоять на оглядовому майданчику над узбережжям біля руїн античного Херсонеса. На передньому плані видно кам’яні залишки стародавніх споруд і море, що простягається до горизонту.

Автор фото, AFP via Getty Images

Підпис до фото, Президент Росії Володимир Путін і колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі відвідують археологічні розкопки Херсонеса поблизу Севастополя в окупованому Криму, 12 вересня 2015 року

У липні 2024 року стало відомо, що на території Херсонеса Росія має відкрити величезний історико-археологічний парк.

У передмісті античного поліса, визнаного обʼєктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зʼявилися десятки яскравих будівель, фонтани, газони та навіть ціла річка з містками.

На ділянці з 10-метровим культурним шаром, де, за словами археологів, могли бути десятки тисяч цінних історичних артефактів, працювали бульдозери.

Ідею збудувати парк на території заповідника Володимир Путін озвучив ще у 2015 році під час поїздки до Севастополя з колишнім італійським премʼєром Сільвіо Берлусконі.

Парк мав розміститися на величезній території у понад 23 гектари, три з яких віддали під будівництво музеїв, амфітеатру, центрів для молоді.

Масштабне будівництво, яке називали особистим проєктом Путіна, відбулося рекордними темпами, і вже у червні 2024-го парк гучно презентували на міжнародному економічному форумі в Петербурзі.

Більше про те, чому Росія так активно забудовує Херсонес, BBC News Україна розповідала тут.

Особливість Херсонеса і його нищення

Пропустити Подкаст і продовжити
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Херсонес Таврійський – одна з найпізніших давньогрецьких колоній, заснована у V ст. до н.е. (за деякими даними, наприкінці VI ст. до н.е.), і єдина дорійська колонія.

Залишки античного міста та його укріплень, а також хора мають унікальну збереженість як для Північного Причорномор'я, так і для античних пам'яток загалом.

Однією з найважливіших знахідок для світової культурної спадщини була присяга громадян Херсонеса. Мармурову плиту з майже повністю збереженим текстом виявили наприкінці XIX ст.

На думку вчених, присяга, за допомогою якої мешканці давньогрецького поліса обіцяли "бути однодумцями у справі добробуту міста та не зрадити Херсонес", є унікальним свідченням античної демократії та організації міста.

Не в останню чергу завдяки цьому "Античне місто Херсонес і його хор" у 2013 році внесли до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ділянки, які збереглися найкраще, зокрема, городище, визначили територією під охороною, а все, що навколо, – буферною зоною. Тут не можна будувати обʼєкти без погодження ЮНЕСКО чи зводити будівлі, які будуть перевищувати чи затуляти памʼятку.

Саме в цій буферній зоні, у передмісті античного поліса, росіяни й побудували "новий Херсонес".

Будували на залишках стародавнього храму, заміських комплексів з керамічними майстернями та на території міського некрополя з унікальними могильно-меморіальними спорудами.

Утім будівництво археологічного парку далеко не єдина шкода, якої російська влада завдала заповіднику за часи анексії Криму.

У звіті для World Heritage Watch за 2024 рік йдеться про будівництво обʼєктів прямо на руїнах стародавнього міста, а також техніки реставрації, які руйнують античну памʼятку.

Серед грубих порушень – будівництво оглядових майданчиків, що не відповідають стилю давньогрецького поліса, а також зведення театру на залишках римської цитаделі.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах