"Я бігла, бо знала, що помру". Як російські дрони полюють на медиків в Україні

Інна Литвиненко завжди одягає свій яскраво-помаранчевий бронезахисний жилет, коли виїжджає на екстрений виклик.

Минулого липня фельдшерку відправили в Херсон для надання допомоги жінці, яка постраждала внаслідок російської атаки дрона, - і FPV-дрон врізався в її автомобіль швидкої допомоги.

За кілька секунд вона почула дзижчання в небі.

Ще один дрон швидко летів просто на неї.

"Я запанікувала. Схопила свою сумку для надання невідкладної допомоги й почала бігти", - згадує вона.

"Я кричала й верещала. Я знала, що якщо зупинюся, то помру", - додає Інна.

Після того як дрон переслідував її приблизно 10 хвилин, він відлетів.

Інну швидко підібрали поліцейські.

Але "сафарі-полювання", за її словами, тривало.

Дрони поцілили ще у два транспортні засоби, які прибули, щоб доправити поранену жінку до лікарні.

Через кілька годин третій поліцейський автомобіль нарешті зміг вивезти її звідти.

Після чергової "сафарі"-атаки на початку цього тижня президент України Володимир Зеленський закликав посилити тиск на Росію, щоб зупинити навмисні "полювання" на цивільних.

Лікарні та автомобілі швидкої допомоги в Україні дедалі частіше зазнають російських атак дронами та ракетами, хоча, відповідно до міжнародних правил ведення війни, відомих як Женевські конвенції, вони мають бути захищені всіма сторонами конфлікту.

"Це нова реальність, яка не повинна бути реальністю", - каже доктор Ярно Габіхт, представник Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в Україні.

ВООЗ зафіксувала 3118 атак на систему охорони здоров'я від початку російського вторгнення в лютому 2022 року.

"Це два випадки на день", - каже Габіхт.

З 2023 року кількість атак на медичну сферу неухильно зростає.

У 2024 році вона збільшилася на 30%.

Минулого року відбулося ще одне зростання - на 20%.

Очікують, що ця тенденція продовжиться і цього року.

У нещодавньому звіті організації "Лікарі без кордонів" (MSF) зазначають, що Росія систематично і часто навмисно атакує українські медичні заклади.

Частота атак на медичну сферу свідчить про те, що вони є "сталою рисою війни, а не епізодичним наслідком масштабних наступальних операцій", йдеться у звіті.

Минулого місяця російські ракети влучили в лікарню в Херсоні, серйозно пошкодивши будівлю та вбивши одного лікаря.

Директорка лікарні Олена Тимошенко вважає, що це була цілеспрямована атака.

"Це була не одна ракета, а три ракети, які влучили в лікарню з інтервалом у кілька хвилин. Це не може бути випадковістю", - сказала вона BBC.

Москва також часто використовує тактику "подвійного удару", коли протягом короткого часу завдає удару по тому самому місцю двічі.

Багато хто вважає, що друга атака навмисно спрямована на рятувальників, які прибувають на місце першого удару, щоб рятувати тих, хто вижив.

Під час нещодавньої масштабної російської повітряної атаки на Київ загинули семеро людей, у тому числі поліцейський і волонтер, після другого удару по тому самому місцю.

Останнім часом російські сили також атакують склади гуманітарних організацій.

Лише минулого місяця під час авіаударів були пошкоджені склади трьох агентств ООН, зокрема ВООЗ.

За словами Габіхта, організація передає координати своїх об'єктів як Москві, так і Києву саме для того, щоб захистити їх від ударів.

Хоча ракетні та дронові удари можуть бути невибірковими, удари FPV-дронів майже завжди є навмисними.

Оператор дрона може бачити ціль у режимі реального часу через камеру дрона.

Тому, коли дрон влучає в машину швидкої допомоги, це має бути зроблено навмисно, каже Робін Мелдрам, координатор MSF в Україні.

Докторка Інна Литвиненко каже, що була одягнена у форму, яка чітко вказувала на те, що вона медичний працівник.

Автомобіль швидкої допомоги також мав чітке маркування.

Тож, на її думку, оператор дрона свідомо обрав їх мішенню.

За даними ВООЗ, удари по автомобілях швидкої допомоги становлять 20% усіх атак на систему охорони здоров'я України, що свідчить про те, що вони є частиною продуманої стратегії.

Результатом таких систематичних атак є те, що цивільне населення поблизу лінії фронту дедалі більше втрачає доступ до медичних послуг.

Більшість людей, які залишилися в цих районах, - це літні люди, які часто мають хронічні захворювання.

Навіть якщо вони переживуть авіаудари та обстріли, без ліків і періодичних оглядів їм загрожує повільна смерть.

А машини швидкої допомоги можуть не мати змоги дістатися до них, якщо ризик буде надто високим.

Інна Литвиненко та її колеги постійно стежать за соціальними мережами, щоб дізнаватися про загрози.

"Це справді страшно", - каже вона.

"Щоразу, коли ми веземо пацієнта до лікарні, ми просто молимося. Ці дрони можуть з'явитися звідусіль, вони можуть навіть прориватися крізь антидронові сітки".

У деяких випадках замість машин швидкої допомоги направляють поліцію.

Оскільки зона небезпеки, де діють FPV-дрони, розширюється, а і Україна, і Росія розробляють дрони з дедалі більшою дальністю польоту, мобільним клінікам різних медичних організацій доводиться переносити свою діяльність усе далі від лінії фронту.

"Два роки тому ми могли працювати на відстані 5–8 км від лінії фронту", - каже Мелдрам.

"Тепер ми не працюємо ніде в межах 30 км, і ця відстань продовжує зростати".

За останні 18 місяців MSF припинила регулярні поїздки приблизно до 80 сіл поблизу фронту, де раніше надавала медичні послуги, каже Мелдрам.

Нещодавно організація також призупинила роботу служби швидкої допомоги у Слов'янську, великому місті на сході України.

"У цих умовах ми не відчуваємо, що захищені, і не бачимо захисту в тому, як Росія веде цю війну", - каже Мелдрам.

"Ми не бачимо, щоб правил війни дотримувалися".